Энциклопедия Криминалиста

 
 
ТОПОНІМІЧНИЙ СЛОВНИК КРИМУ > Буква Б > Биюка

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Биюка

Биюка - див. Бойка.

Биюк-Арман - див. Биюк-Орман Д-5.

Биюк*-Ашлама, - Ханлык-ашла-ма дол. у верх. р. Чурук-Су I, між плато Бурунчак і м. Беш-Кош, на вост. окраїні Бахчисарая - 1) тюрк. ашлама - саджанець, щеплена культура; 2) тюрк. ханлык - “місце, що належить ханові”.

Биюк-Бабуган - див. Великий Бабулган.

Биюк-Бузлук - див. Великий Бузлук В-13.

Биюк*-Бурун* I - горбата лісиста гора, витягнута В-З, із крутим юж. схилом. На вдрз басс. рр. Суук-Су й Індол II, друга до З від шосе Судак-Грушевка, до ЮЗ від м. Казас-Алан, в 2 км до СЗ від нп Лісове (Судак).

Биюк-Бурун II - див. Кара-Коба Г-12.

Биюк*-Гогерджин-Кая* - с-вост. відріг м. Баш-Пармак; до СВ обривається скельною стіною, образуя п. борт ущ. Узень-Азги; з Ю виглядає округленим угорі конусом. Над зап. частиною нп Веселе (Судак.), у шосе - тюрк. гогерджин - голуб, тут “голубина” - у розпадинах скелі водяться дикі голуби.

Биюк-Губа-Тепе - див. Биюк-Куба-Тепе.

Биюк-Дере I - див. Комурлюк.

Биюк-Дере II - див. Сотера Б-16.

Биюк*-Енишар , - Биюк*-Яничар хвилястий хр. із крутими трав'янистими сев. схилами й стрімчастими, розмитими юж.; удасться в море декількома мисами; у числі вершин Джан-Кутаран (вища крапка) і Верба. Простирається від нп Орджонікідзе (Феодос.) до СЗ, убік нп Південного - порівн. РПН енисары; - 2) яничар-привілейована піхота в султанській Туреччині; припускають, що топонім пов'язаний з висадженням турецьких військ в 1475 р. И-6.

Биюк*-Исар* I , - Хрестова гора, Алупка-Исар* гора-отторженец зі скельними утесистыми обривами до Ю; на вершині й лісистих схилах руїни срв зміцнення. У сев. окраїни Алупки, вище нового севастопольського шосе - 2) на ній раніше був установлений хрест И-5.

Биюк*-Исар* II , - Биюк*-Хисар висока скала-отторженец із крутими обривами в усі сторони; вершина нахилена до З, поростила рідколіссям, у якому ховаються залишки зміцнення. В 1 км до СВ від нп Зсувне (Ялт.), до Ю від м. Спирады В-10 - А-10.

Биюк*-Карасу*, - Більша Карасевка, Карасевка повноводна ріка, нач. від джерела Карасу-Баши у вузькій ущелині, обрамленій скелями; між рр. Баши зі СВ і Тас-Тау із ІЗ, в 7 км до Ю від Білогірська. Протікає через нього й впад. праворуч у р. Салгир I у нп Листяне (Нижн.); іноді, навпаки, на картах Салгир показаний як л. ін. Биюк-Карасу - 1) тюрк. кара су - чорна вода, тобто вихідна з-під землі; порівн. РПН карас - ; 2, 3) Карасевка від “карась” - переосмислення тюркського топоніма. Деякі карти останнього років помилково переносять початок ріки разом із джерелом Карасу-Баши на 12 км до Ю З-7.

Биюк*-Кардис-Кая* - юж. частина скелі Картис-Кая.

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста