Энциклопедия Криминалиста

 
 
ТОПОНІМІЧНИЙ СЛОВНИК КРИМУ > Буква К > Карачун

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Карачун

Карачун - одна з дуже схожих куполообразных оголених вершин, ланцюг яких утворить хр. Токлук-Сырт I. Друга до У від вершини Килиса-Кая, в 1 км. до З від нп Богатовка (Судак.).

Кардис-Кая - див. Биюк-Кардис-Кая, див. Кучук-Кардис-Кая ін. № 1.

Каркинитский затока , - Керкинитский затока, Карсинит, Тарханский затока, Голфо ди Негрополи, Тамираке, Некропила, Олу-Денгиси велика затока, що відокремлює Кримський п-ов зі СЗ від материка - 1, 2, 3) порівн. Керкинитида, греч. місто в Херсонесі Таврическом; порівн. греч. каркинион - “рачок; маленький краб”; 4) обмежений з Ю п-овом Тарханкут; 5, 7) італ. голфо - затока; із греч. не кропили - “мертвий прохід” - по занедбаному каналі, що з'єднував у стародавності Каркинитский затока з Азовським морем; 8) порівн. тюрк. улу денгиз - “велике море”.

Карсинит - див. Каркинитский затока Ж-2.

Карталы-Кош* - назв. Південної бухти в Севстополі наприкінці ХVIII в. - з тюрк. картал - орел, орлиний Ж-7.

Картис-Кая* - ребристі скельні оголення, розділені ов. на дві частини: Биюк-Кардис-Кая й Кучук-Кардис-Кая, що перебуває північніше. На лісистому вост. схилі Никитской яйли в 2,5 км. до З від Гурзуфа, до З від м. Шан-Кая II.

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста