Энциклопедия Криминалиста

 
 
ТОПОНІМІЧНИЙ СЛОВНИК КРИМУ > Буква Л > Ликон

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Ликон

Ликон - хвилястий гребінь, отторженец Караби-яйлы; юж. схил скелястий, утесистый, сев. більше пологий, трав'янистий, з лісом під ним. В 3 км. до ССВ від нп Генеральське (Алушт.), до Ю від м. Тай-Коба - греч. ликон - вовче - очевидно, ставилося до якомусь греч. географічному слову сред. роду И-7.

Лиман*-Бурун* - скелястий оголений мис, центральний із трьох виступів м. Ай-Тодор I - поруч із ним невелика бухта.

Лиман-Кая - див. Крило Лебедя.

Лимена-Богаз - див. Эски-Богаз.

Лимени-Сапра - див. Сиваш ін. № 2.

Литовський півострів - у зап. частини Сиваша, до В-СВ від нп Армянск; низький, з порізаними берегами Г-12.

Лифтикар - ниж. ділянка ущ. Мариали, де воно здобуває характер неширокої горбистої діл. В-15.

Лобовый хребет - плоска, порівняно коротка й невисока возв., що примикає із ІЗ к хр. Карагач у мас. Кара-Даг I Д-8.

Лопан-Кая*, - Лопин-Кая* знищена кар'єром гостра скеля, що перебувала недалеко від дороги Сімферополь^-Алушта, до ЮЗ від Кутузовского фонтана.

Лопин-Кая - див. Лопан-Кая Г-2.

Лукулл, - Улукол, Улукул. Оголений мис, прямокутний плоский виступ високого берега із глинистими обривами й накопиченням скельних плит у підніжжя. Юж. вхідний мис Каламитского затоки, до ЗЮЗ від устя р. Альма - 2, 3) тюрк. улу - великий; кіл - рука; РПН; кул - раб; РПН; 1) помилкова етимологія, по співзвуччю з ім'ям відомого давньоримського вельможі Лукулла (“Лукулловы бенкети”) Ж-7.

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста