Энциклопедия Криминалиста

 
 
ТОПОНІМІЧНИЙ СЛОВНИК КРИМУ > Буква С > Стіл-гора

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Стіл-гора

Стіл-гора - вост. виступ возв. Тырке III; його плоска оголена вершина обривається до В и Ю скельною ребристою стіною над лісистими схилами.

Існує припущення, що саме цю плосковерхую гору ін. греки наз. Трапезус (а не Чатир-Даг) З-6.

Сторожовий стрімчак - висока скеля з майже стрімкою стіною над п. бортом Великого каньйону, перша із ІЗ Ж-8.

Стратогай - велика плоска лучка серед місячного ландшафту Бабуган-яйлы; до СЗ від м. Черкез-Кош порівн. греч. стратос - військо, стратегос - полководець; порівн. святий Федір Стратилат Е-5.

Ступа - світлі скельні обриви платообразной возв., звернені до З. В 0,5 км. до З від нп Баштановка (Бахч.), по л. стороні дол. р. Кача, у її звуження возм., по одній зі скель, схожої на ступу з пестом Д-7, 8.

Суат I , - п. верхів'я р. Коса; стікає із зап. схилу мас. Чатир-Даг; басс. р. Альма тюрк. суат, суват - водопій Д-8.

Суат II - джерело на узліссі лісу; його вода надходить у більшу цистерну. У верх. р. Суат I, на зап. схилі мас. Чатир-Даг, в 0,5 км до ЮЮЗ від г. Домчи-Кая тюрк. суат, суват - водопій Г-9З-9.

Суат III , - Биюк*-Суат п. ін. р. Бурульча; тече по ов. Баксан у зап. підніжжя Караби-яйлы; впад. в 3 км до Ю від нп Міжгір'я (Белог.); басс. р. Салгир I 1, 2) тюрк. суат, суват - водопій Г-9.

Суботхан,  - Сутышкан, Кызыл*-Коба*-Езень* ріка, що текет по Долгоруковской яйлі; зникає в сухому ов. басс. р. Бурульча: вода по шляху просочується в надра пещ. Кызыл-Коба 1) порівн. тюрк. су - вода, баткан - занурена, “збігла вглиб”; 3) топонім виник до встановлення вченими зв'язку ріки з печерою, але населення, даючи назв. Кызыл-Коба-Езень, мабуть, знало про це.

Сувлу-Индол - див. Мокрий Індол I Д-5.

Сувлу-Кая* - плато зі скельною брівкою уздовж юж. схилу, на якому виділяються окремо варті фігури вивітрювання, “сфінкси”; вершина засаджена соснами. В 0,5 км. до З від вост. частини Бахчисарая, по п. стороні дол. р. Чурук-Су I тюрк. сувлу - “утримуючу воду”, “рясний водою” В-12.

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста