Энциклопедия Криминалиста

 
 
ТОПОНІМІЧНИЙ СЛОВНИК КРИМУ > Буква Т > Трапис

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Трапис

Трапис - високий гострокутний стрімчак, схожий на ніс корабля. У верх. Великого каньйону, у злиття двох ист. р. Аузун-Узень; зап. відріг г. Куш-Кая V порівн. греч. трапеза - стіл - нагорі скелі є площадка.

Трахейский півострів - див. Гераклейский півострів.

Треножка - див. Сююрю-Кая III (Західна).

Трехглазка - див. Эмине-Баир-Коба Б-12.

Три джерела, - Три Святителі, джерело із трьома розташованими поруч виходами води, ув'язнений у масивний бетонний каптаж під залізним дахом. ДО ЮЗ від нп Навчальне (Белог.) і від Георгіївського джерела, над п. бортом балки Дым-Дере, поруч із лісовою дорогою 2) був присвячений трьом святим. На одній з карт у цьому місці позначене Предтеченский джерело.

Три Святителі - див. Три джерела Г-14.

Три Сестри , - Сююрю*-Кая* три разновысокие гострі скелі на схилі пагорба до Ю від греблі однойменного вдхр; в 2 км. від нп Сонячна Доліна (Судак.), у верх. балки Менерли-Узень.

Тропан-Тепе - див. Трапа.

Туак-Езен - див. Хун Г-10.

Туакская печера , - Фул-Коба*, Кутур-Кая* карстова пещ. з вузьким трикутним входом, що веде в три послідовно розташованих зали. По п. борті ов. Чигенитра-Богаз, в 7,5 км. до З від нп Рибальське (Алушт.) 1) по колишньому назв. цього найближчого нп, Туак; 2) порівн. греч. фолиа - гніздо; нора, барліг; “перебування в барлогу”; 3) очевидно, помилково: у відрогу м. Кутур-Кая I, інакше Тырхалу, перебуває інша пещ. (см. Тырхалу-Хоба).

Туак-Терек - див. Артыкар В-14.

Туар-Алан* - лісистий хр., що складається із трьох схожих куполообразных вершин; на його ю-вост. відрогах галявини. На вдрз рр. Чурук-Су II і Отузка, в 6 км до Ю від Старого Криму, до СВ від м. Френк-Мезер тюрк. туар - , тувар - худоба (в основному великий рогатий) З-7.

Туаре-Эгерек*, - Тувар-Эгерек* лісиста, з невеликими галявинами щабель юж. схилу Никитской яйли, в 2 км до СВ від нп Массандра (Ялт.) 1, 2) тюрк. туар, тувар - худоба (в основному великий рогатий) - поруч сідловину-пасовище З-3.

 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста