Значення іншомовних слів
У дужках дана присвійна форма. При перекладі в основному приводяться значення, що існують у Криму.
- Авуз, авыз - див. ауз.
- Агиа, айя - гречок. - свята.
- Агыз - див. ауз.
- Ада (адасы) - тюрк.- острів.
- Аджджы, аджы, ачы - тюрк.- имеющий гострий (гіркий, солоний, кислий) смак; в топонімії: звичайно про воду.
- Аджи - див. хаджі.
- Аджы - див. аджджы.
- Ай- - із греч. айос - святий.
- Айя - див. агиа.
- Ак - тюрк.- білий; в ін. і срв тюрок також позначало південь.
- Алан - 1. тюрк.-галявина, відкрите місце в лісі; 2. назв. др. народу (аланы).
- Ауз, авуз, авыз, агыз - тюрк.- рот, вуста; у топонімії: устя, іноді ущелина.
- Ачы - див. аджджы.
- Ашагы - тюрк.- нижній; униз; у топонімії: про самому нижній серед однойменних нп у даній долині.
- Аю - тюрк. - ведмідь.
- Баг - тюрк. - виноградник, сад.
- Байыр, баир - тюрк. - пагорб, гора; іноді в значенні “урочище”, “місцевість”; порівн. монг. байры “стійбище”, “резиденція”.
- Бармак - див. пармак.
- Баш - тюрк.- голова; у топонімії: вершина; верхів'я, джерело.
- Бет - тюрк.- особа; у топонімії: сторона; фасад.
- Беш, біс, биш - тюрк. - п'ять.
- Биюк, буюк - тюрк.- великий.
- Богаз, бугаз, бугас - (богазы, бугазы) - тюрк.- горло; у топонімії: перевал, гірський прохід, дороги й тропи через них; протока.
- Бунар - тюрк. - штучне джерело (яма, викопане в сухому руслі до рівня підземного струму води); порівн. пынар, минар.
- Бурун, мурун (бурну, буруну, мурну, муруну) - тюрк. - ніс; у топонімії: мис; гора.
- Буюк - див. биюк.
- Вриси - гречок.-джерело.
- Голота, гель, гол тюрк. - озеро; озерця, що виникають в улоговинах і лійках після паводків, танення снігу.
- Даг, тав, тау - тюрк.- гора; ліс.
- Даз - див. таз.
- Дарунок, дарлык - див. тар.
- Дегирмен, дермен - тюрк. - млин.
- Делик - тюрк. - діра, отвір.
- Деликли - тюрк.- дірявий; у топонімії звичайно: з наскрізним отвором.
- Демир капу, демир хапу - тюрк. - залізні ворота; у топонімії: проходи, стиснуті скелями, тіснини.
- Дениз, денгиз - тюрк. - море.
- Дере (дереси) - тюрк.-ущелина, яр, балка; рідше долина.
- Дерек - іран. - ріка.
- Дермен - див. дегирмен.
- Джайлав - див. яйла.
- Джалга - монг. сухе русло, яр; див. також илга.
- Джан - див. яни.
- Джап - тюрк. - схил гори, косогір; у деяких місцевостях сідловина.
- Джар - див. яр.
- Джеилав - див. яйла.
- Джилга - див. илга.
- Джол - див. йол.
- Дорт - тюрк. - чотири.
- Дорткуль - тюрк.- невисока плосковерхая височина.
- Дувар - тюрк. - стіна (звичайно з каменю).
- Елга - див. илга.
- Ени - 1. одне з назв. греків у кримських татар; 2. см. яни.
- Ер - тюрк.- земля; місце.
- Езен - див. озен.
- Илга, джилга, джалга, йылга, їв - га тюрк.-яр, балка, балка; рідше- ріка; долина.
- Ин - тюрк. - барліг, нора; якась порожнина.
- Исар - тюрк-стіна; у топонімії: оборонна стіна.
- Йол, джол - тюрк. - шлях, дорога.
- Йылга - див. илга.
- Кабурга, кабырга, хабург - а тюрк.- ребро; у топонімії: недовгі крутобокие хребти з відносно рівним верховим гребенем без видатних скель.
- Калу, калі - тюрк. - міцність.
- Капу, хапу - тюрк.- двері; у топонімії: неширокий прохід серед гір.
- Каравлы, варта - тюрк.- сторож, сторожовий; у топонімії: конічні або куполообразные оголені вершини з оглядом.
- Кара су - тюрк.- чорна вода; у топонімії: вода, що виходить з-під землі, джерельна вода.
- Варта - див. каравлы.
- Карт, харт - тюрк.- старий; старий.
- Карши - тюрк.-навпроти, назустріч, протилежний.
- Кастрон - гречок.- міцність; місто; укріплене місце.
- Катмер, хатмер - тюрк.- шар, шаруватий, складчастий.
- Кая, ганьблячи - (каясы, хаясы) тюрк.- скеля, скеляста гора.
- Келесе, кельсе - див. эклизи.
- Кермен, керман - тюрк.- міцність; зимове поселення ногайских князів.
- Кечи - див. эчки.
- Кешме - див. чешме.
- Кез - тюрк. - западина між гірськими схилами, сідловина.
- Кильсе - див. эклизи.
- Кичик - див. кучук.
- Кишлав - тюрк.- зимовище; місце зимовища.
- Коба, хоба (кобасы, хобасы) - тюрк. - печера, грот.
- Який - тюрк. - село, поселення.
- Кок - тюрк. - голубой, іноді - зелений; небо. В ін. і срв тюрок позначало також схід.
- Кіш - тюрк.- 1. стійбище пастухів; десять черід по тисячі овець; стан, табір кочівників; ставка; 2. парний, роздвоєний.
- Лантусі, кулле, - огуді тюрк.-вежа; вишка.
- Куру - тюрк. - сухий.
- Кут - дртюрк - міцність.
- Кучук, кичик - тюрк. - малий, невеликий.
- Куш кая - тюрк. - пташина скеля; у топонімії ставиться до стрімчастих скель, як би доступним тільки птахам.
- Кую, хую - тюрк. - колодязь, криница.
- Кыз, хыз - тюрк. - дівчина; дочка.
- Кызыл - тюрк. - червоний; в ін. і срв тюрок позначало також захід (поряд із сары). У російських джерелах іноді помилкове написання “кизил”.
- Кара, хара - тюрк.- чорний; злий; дурний; в ін. і срв тюрок позначало також північ
- Кыр, хыр - (кыры, хыры) тюрк.- гребінь або поверхня височини; пагорб, гора, плато.
- Лиман - тюрк. із гречок. - те ж, що лимен (див.).
- Лимен - гречок. - гавань, пристань, бухта, затока; затоплене морем устя ріки; витягнута мілководна морська затока.
- Мегас, мега, мегалос - гречок. - великий, великий.
- Мезарлык - тюрк.- цвинтар (від мезар “могила”).
- Мердивен - тюрк. - сходи.
- Минар - дртюрк - джерело; порівн. пынар, бунар.
- Мурун - див. бурун.
- Обоє - (обасы) тюрк. - 1. вершина; гора; курган; 2. плем'я, рід; кочове поселення, кочовище, кочова група або родина.
- Оба-тепе - тюрк.- горбкуватий.
- Озен, езен, узен - тюрк. - ріка; струмок.
- Орман - тюрк. - ліс.
- Орта - тюрк.- середній, середина; позначає положення нп стосовно однойменного в даній долині: Орта - Середній перебуває між Юкары - Верхній і Ашагы, -нижній.
- Панагиа, панайа - гречок.- пресвята, епітет Богородиці.
- Папас - тюрк. із гречок.- священик, піп.
- Паппос - гречок.- дід; предок.
- Пармак, бармак - тюрк.- палець; у топонімії: про пальцеобразных стрімчаки.
- Потамос, потами - гречок. - ріка.
- Пынар - тюрк. - джерело, фонтан; порівн. бунар, минар.
- Рум - так кримські татари називали греків Криму, що зберегли рідну мову; порівн. урум.
- Сав, саг, савлык, савлух, саглык - тюрк. - здоров'я, здоровий; у топонімії з компонентом -су означає: корисна для здоров'я, цілюща вода.
- Сала - тюрк. - 1. село, селище; 2. приплив або рукав ріки.
- Сандык - тюрк. - скриня; у топонімії: гора з рівною вершиною й укосами в усі сторони, тобто схожа на скриню.
- Сарай - тюрк. - палац.
- Сары - тюрк. - жовтий, рудий; в ін. і срв тюрок також “захід”.
- Сасык - тюрк. - протухлий, смердючий; болотисте місце.
- Сиври - див. сююрю.
- Сокпак - тюрк. - тропа.
- Сотер, сотерос, сотир, сотирас - гречок.- Рятівник, рятівник; в ін. греків епітет Зевса й деяких інших богів Олімпу.
- Сотериа, сотириа - гречок. - порятунок, рятування.
- Сотир, сотирас - див. сотер.
- Сотириа - див. сотериа.
- Ставрос - гречок. - хрест.
- Су - див. сув.
- Суат, суват - тюрк. - водопій.
- Сув, су - тюрк. - вода; у топонімії може зустрічатися як другий компонент у назв. водних артерій, джерел.
- Суват - див. суат.
- Сувук, суук - тюрк. - холодний.
- Сыныр - тюрк. - границя, рубіж.
- Сырт (сырты) - тюрк. - спина; задня частина; північ; у топонімії: хребет; протяжна плоска височина; північ.
- Сирим - тюрк. - стрімчак, скельний обрив.
- Сююрю, сюйрю, сиври, сюври - тюрк.- гострий, гостроверхий.
- Тав - див. даг.
- Таз, даз - тюрк.- лисий, плішивий.
- Тапшан - тюрк. - плоске кам'яне піднесення уздовж стін старих будинків кримських татар; у топонімії: плосковершинные височини; порівн. тапчан.
- Тар, дарунок - тюрк. - вузький; тарлык, дарлык - вузький прохід, тіснина серед гір.
- Тау - див. даг.
- Таш - тюрк. - камінь.
- Ташлы - тюрк. - кам'янистий.
- Текне - тюрк. - корито; у топонімії: корито для водопою в джерел.
- Тепе, тепе (тепеси, тепеси) - тюрк. - окремо варта гора; вершина; пагорб.
- Терс - тюрк.- навпаки, зворотна сторона; кал; кривій; поперечний.
- Тешик - тюрк. - діра, отвір; нора.
- Тепе - див. тепе.
- Тип див. тюп.
- Топ, топі - див. тюп II.
- Топрак, топрах (топрагы) - тюрк. - земля, ґрунт.
- Тапчан, топшан - тюрк. - тапчан; у топонімії: плоскі гори.
- Тупэ - див. тюп II.
- Тыйнак - тюрк. - ставок.
- Тюб, тюбе - див. тюп I, II.
- Тюз - тюрк. - плоский, рівний; гладкий.
- Тюп I, тип, тюб - тюрк.- дно; підстава.
- Тюп II, топ, тупэ, топі, тюбе - етнографічний термін, що позначає дрібне родоплеменное підрозділ.
- Узен - див. озен.
- Узун - тюрк.- довгий.
- Улу - тюрк. - великий, величезний; великий.
- Улук - тюрк. - жолоб; водозлив.
- Урум - так кримські татари наз. тюркомовних греків Криму; порівн. рум.
- Уч - тюрк. - три.
- Учансув, учансу - тюрк. - водоспад.
- Хабурга - див. кабурга.
- Хаджі, аджи - тюрк. - людина, що зробила паломництво в Мекку, хадж.
- Хапу - див. капу.
- Хара - див. кара.
- Харт - див. карт.
- Хатмер - див. катмер.
- Хач - тюрк. - хрест.
- Ганьблячи - див. кая.
- Хоба - див. коба.
- Хосар - кртат диал. карстові колодязь, лійка, осідань.
- Огуді - див. лантусі.
- Хуш - див. куш.
- Хую - див. кую.
- Хыз - див. кыз.
- Хыр - див. кыр.
- Чаир, чайыр - тюрк. - гірський луг; косовиця; косовиця з окремими фруктовими деревами; неполивний сад.
- Чай - тюрк. - ріка.
- Чайыр - див. чаир.
- Чатал - тюрк. - рогулька; розгалуження.
- Чель - див.чол.
- Чешме, чесме, чишме, кешме (чешмеси, кешмеси - і т.д.) тюрк.- каптированный джерело, звичайно з виходом води із труби в кам'яній стіні; нижче басейн або корито. В російськомовного населення Кры-ма наз. фонтан.
- Чобан - тюрк.- пастух.
- Чокрак - (чокрагы) тюрк. - джерело, джерело (некаптированный).
- Чокур - див. чукур.
- Чол, чель - тюрк. - поле; степ; занедбані землі.
- Чукур, чокур - тюрк. - яма, рів, вибоїна, поглиблення, западина; у деяких народів у значенні “гора”.
- Чюрюк, чурук, чурюк - тюрк. - гнилий; погано пахне.
- Шаган кая, шаан кая, шан кая - тюрк. - соколина скеля; у топонімії: стрімчасті скелі, доступні нібито тільки соколам; порівн.
- Шайтан - тюрк. - чорт, диявол; чортовий, диявольський.
- Шан кая - див. шаган кая.
- Эгер, эгерек - тюрк. сідло; у топонімії: сідловина.
- Эки - тюрк. - два.
- Эклизи, кильсе, кельсе, келесе - тюрк. із греч. эклизиа - церква.
- Ель - (елі - у присвійній формі) тюрк.- народ, населення, жителі; спільність; плем'я; країна, місцевість.
- Эски - тюрк.-старий, древній, стародавній.
- Эчки, - кечи тюрк.- коза.
- Юкары, юхары - тюрк.- верхній; у топонімії: про нп, розташованих вище однойменних у цій долині.
- Юксек - тюрк. - високий.
- Юрт - тюрк. - родове або особисте, іноді ханське землеволодіння; місце родового кочовища; родова група; країна, край; батьківщина, рідне вогнище.
- Юхары - див. юкары.
- Яйла, джайлав - тюрк. - літнє гірське пасовище, летовка.
- Як - тюрк. - сторона.
- Ялпак - тюрк.- плоский.
- Ялчын - тюрк. - крутий, стрімкий.
- Яли - тюрк. - беріг.
- Ялын - тюрк. - грива.
- Яман - тюрк. - поганий; злий.
- Яни, янгы, ени, джан - тюрк. - новий.
- Янык - тюрк. - горілий.
- Яр, джар - тюрк. - обрив
|
