Энциклопедия Криминалиста

 
 
ТОПОНІМІЧНИЙ СЛОВНИК КРИМУ > Значення іншомовних слів

 
 

Menu

 
 
 
 
 

Значення іншомовних слів

 

У дужках дана присвійна форма. При перекладі в основному приводяться значення, що існують у Криму.

  • Авуз, авыз - див. ауз.
  • Агиа, айя - гречок. - свята.
  • Агыз - див. ауз.
  • Ада (адасы) - тюрк.- острів.
  • Аджджы, аджы, ачы - тюрк.- имеющий гострий (гіркий, солоний, кислий) смак; в топонімії: звичайно про воду.
  • Аджи - див. хаджі.
  • Аджы - див. аджджы.
  • Ай- - із греч. айос - святий.
  • Айя - див. агиа.
  • Ак - тюрк.- білий; в ін. і срв тюрок також позначало південь.
  • Алан - 1. тюрк.-галявина, відкрите місце в лісі; 2. назв. др. народу (аланы).
  • Ауз, авуз, авыз, агыз - тюрк.- рот, вуста; у топонімії: устя, іноді ущелина.
  • Ачы - див. аджджы.
  • Ашагы - тюрк.- нижній; униз; у топонімії: про самому нижній серед однойменних нп у даній долині.
  • Аю - тюрк. - ведмідь.
  • Баг - тюрк. - виноградник, сад.
  • Байыр, баир - тюрк. - пагорб, гора; іноді в значенні “урочище”, “місцевість”; порівн. монг. байры “стійбище”, “резиденція”.
  • Бармак - див. пармак.
  • Баш - тюрк.- голова; у топонімії: вершина; верхів'я, джерело.
  • Бет - тюрк.- особа; у топонімії: сторона; фасад.
  • Беш, біс, биш - тюрк. - п'ять.
  • Биюк, буюк - тюрк.- великий.
  • Богаз, бугаз, бугас - (богазы, бугазы) - тюрк.- горло; у топонімії: перевал, гірський прохід, дороги й тропи через них; протока.
  • Бунар - тюрк. - штучне джерело (яма, викопане в сухому руслі до рівня підземного струму води); порівн. пынар, минар.
  • Бурун, мурун (бурну, буруну, мурну, муруну) - тюрк. - ніс; у топонімії: мис; гора.
  • Буюк - див. биюк.
  • Вриси - гречок.-джерело.
  • Голота, гель, гол тюрк. - озеро; озерця, що виникають в улоговинах і лійках після паводків, танення снігу.
  • Даг, тав, тау - тюрк.- гора; ліс.
  • Даз - див. таз.
  • Дарунок, дарлык - див. тар.
  • Дегирмен, дермен - тюрк. - млин.
  • Делик - тюрк. - діра, отвір.
  • Деликли - тюрк.- дірявий; у топонімії звичайно: з наскрізним отвором.
  • Демир капу, демир хапу - тюрк. - залізні ворота; у топонімії: проходи, стиснуті скелями, тіснини.
  • Дениз, денгиз - тюрк. - море.
  • Дере (дереси) - тюрк.-ущелина, яр, балка; рідше долина.
  • Дерек - іран. - ріка.
  • Дермен - див. дегирмен.
  • Джайлав - див. яйла.
  • Джалга - монг. сухе русло, яр; див. також илга.
  • Джан - див. яни.
  • Джап - тюрк. - схил гори, косогір; у деяких місцевостях сідловина.
  • Джар - див. яр.
  • Джеилав - див. яйла.
  • Джилга - див. илга.
  • Джол - див. йол.
  • Дорт - тюрк. - чотири.
  • Дорткуль - тюрк.- невисока плосковерхая височина.
  • Дувар - тюрк. - стіна (звичайно з каменю).
  • Елга - див. илга.
  • Ени - 1. одне з назв. греків у кримських татар; 2. см. яни.
  • Ер - тюрк.- земля; місце.
  • Езен - див. озен.
  • Илга, джилга, джалга, йылга, їв - га тюрк.-яр, балка, балка; рідше- ріка; долина.
  • Ин - тюрк. - барліг, нора; якась порожнина.
  • Исар - тюрк-стіна; у топонімії: оборонна стіна.
  • Йол, джол - тюрк. - шлях, дорога.
  • Йылга - див. илга.
  • Кабурга, кабырга, хабург - а тюрк.- ребро; у топонімії: недовгі крутобокие хребти з відносно рівним верховим гребенем без видатних скель.
  • Калу, калі - тюрк. - міцність.
  • Капу, хапу - тюрк.- двері; у топонімії: неширокий прохід серед гір.
  • Каравлы, варта - тюрк.- сторож, сторожовий; у топонімії: конічні або куполообразные оголені вершини з оглядом.
  • Кара су - тюрк.- чорна вода; у топонімії: вода, що виходить з-під землі, джерельна вода.
  • Варта - див. каравлы.
  • Карт, харт - тюрк.- старий; старий.
  • Карши - тюрк.-навпроти, назустріч, протилежний.
  • Кастрон - гречок.- міцність; місто; укріплене місце.
  • Катмер, хатмер - тюрк.- шар, шаруватий, складчастий.
  • Кая, ганьблячи - (каясы, хаясы) тюрк.- скеля, скеляста гора.
  • Келесе, кельсе - див. эклизи.
  • Кермен, керман - тюрк.- міцність; зимове поселення ногайских князів.
  • Кечи - див. эчки.
  • Кешме - див. чешме.
  • Кез - тюрк. - западина між гірськими схилами, сідловина.
  • Кильсе - див. эклизи.
  • Кичик - див. кучук.
  • Кишлав - тюрк.- зимовище; місце зимовища.
  • Коба, хоба (кобасы, хобасы) - тюрк. - печера, грот.
  • Який - тюрк. - село, поселення.
  • Кок - тюрк. - голубой, іноді - зелений; небо. В ін. і срв тюрок позначало також схід.
  • Кіш - тюрк.- 1. стійбище пастухів; десять черід по тисячі овець; стан, табір кочівників; ставка; 2. парний, роздвоєний.
  • Лантусі, кулле, - огуді тюрк.-вежа; вишка.
  • Куру - тюрк. - сухий.
  • Кут - дртюрк - міцність.
  • Кучук, кичик - тюрк. - малий, невеликий.
  • Куш кая - тюрк. - пташина скеля; у топонімії ставиться до стрімчастих скель, як би доступним тільки птахам.
  • Кую, хую - тюрк. - колодязь, криница.
  • Кыз, хыз - тюрк. - дівчина; дочка.
  • Кызыл - тюрк. - червоний; в ін. і срв тюрок позначало також захід (поряд із сары). У російських джерелах іноді помилкове написання “кизил”.
  • Кара, хара - тюрк.- чорний; злий; дурний; в ін. і срв тюрок позначало також північ
  • Кыр, хыр - (кыры, хыры) тюрк.- гребінь або поверхня височини; пагорб, гора, плато.
  • Лиман - тюрк. із гречок. - те ж, що лимен (див.).
  • Лимен - гречок. - гавань, пристань, бухта, затока; затоплене морем устя ріки; витягнута мілководна морська затока.
  • Мегас, мега, мегалос - гречок. - великий, великий.
  • Мезарлык - тюрк.- цвинтар (від мезар “могила”).
  • Мердивен - тюрк. - сходи.
  • Минар - дртюрк - джерело; порівн. пынар, бунар.
  • Мурун - див. бурун.
  • Обоє - (обасы) тюрк. - 1. вершина; гора; курган; 2. плем'я, рід; кочове поселення, кочовище, кочова група або родина.
  • Оба-тепе - тюрк.- горбкуватий.
  • Озен, езен, узен - тюрк. - ріка; струмок.
  • Орман - тюрк. - ліс.
  • Орта - тюрк.- середній, середина; позначає положення нп стосовно однойменного в даній долині: Орта - Середній перебуває між Юкары - Верхній і Ашагы, -нижній.
  • Панагиа, панайа - гречок.- пресвята, епітет Богородиці.
  • Папас - тюрк. із гречок.- священик, піп.
  • Паппос - гречок.- дід; предок.
  • Пармак, бармак - тюрк.- палець; у топонімії: про пальцеобразных стрімчаки.
  • Потамос, потами - гречок. - ріка.
  • Пынар - тюрк. - джерело, фонтан; порівн. бунар, минар.
  • Рум - так кримські татари називали греків Криму, що зберегли рідну мову; порівн. урум.
  • Сав, саг, савлык, савлух, саглык - тюрк. - здоров'я, здоровий; у топонімії з компонентом -су означає: корисна для здоров'я, цілюща вода.
  • Сала - тюрк. - 1. село, селище; 2. приплив або рукав ріки.
  • Сандык - тюрк. - скриня; у топонімії: гора з рівною вершиною й укосами в усі сторони, тобто схожа на скриню.
  • Сарай - тюрк. - палац.
  • Сары - тюрк. - жовтий, рудий; в ін. і срв тюрок також “захід”.
  • Сасык - тюрк. - протухлий, смердючий; болотисте місце.
  • Сиври - див. сююрю.
  • Сокпак - тюрк. - тропа.
  • Сотер, сотерос, сотир, сотирас - гречок.- Рятівник, рятівник; в ін. греків епітет Зевса й деяких інших богів Олімпу.
  • Сотериа, сотириа - гречок. - порятунок, рятування.
  • Сотир, сотирас - див. сотер.
  • Сотириа - див. сотериа.
  • Ставрос - гречок. - хрест.
  • Су - див. сув.
  • Суат, суват - тюрк. - водопій.
  • Сув, су - тюрк. - вода; у топонімії може зустрічатися як другий компонент у назв. водних артерій, джерел.
  • Суват - див. суат.
  • Сувук, суук - тюрк. - холодний.
  • Сыныр - тюрк. - границя, рубіж.
  • Сырт (сырты) - тюрк. - спина; задня частина; північ; у топонімії: хребет; протяжна плоска височина; північ.
  • Сирим - тюрк. - стрімчак, скельний обрив.
  • Сююрю, сюйрю, сиври, сюври - тюрк.- гострий, гостроверхий.
  • Тав - див. даг.
  • Таз, даз - тюрк.- лисий, плішивий.
  • Тапшан - тюрк. - плоске кам'яне піднесення уздовж стін старих будинків кримських татар; у топонімії: плосковершинные височини; порівн. тапчан.
  • Тар, дарунок - тюрк. - вузький; тарлык, дарлык - вузький прохід, тіснина серед гір.
  • Тау - див. даг.
  • Таш - тюрк. - камінь.
  • Ташлы - тюрк. - кам'янистий.
  • Текне - тюрк. - корито; у топонімії: корито для водопою в джерел.
  • Тепе, тепе (тепеси, тепеси) - тюрк. - окремо варта гора; вершина; пагорб.
  • Терс - тюрк.- навпаки, зворотна сторона; кал; кривій; поперечний.
  • Тешик - тюрк. - діра, отвір; нора.
  • Тепе - див. тепе.
  • Тип див. тюп.
  • Топ, топі - див. тюп II.
  • Топрак, топрах (топрагы) - тюрк. - земля, ґрунт.
  • Тапчан, топшан - тюрк. - тапчан; у топонімії: плоскі гори.
  • Тупэ - див. тюп II.
  • Тыйнак - тюрк. - ставок.
  • Тюб, тюбе - див. тюп I, II.
  • Тюз - тюрк. - плоский, рівний; гладкий.
  • Тюп I, тип, тюб - тюрк.- дно; підстава.
  • Тюп II, топ, тупэ, топі, тюбе - етнографічний термін, що позначає дрібне родоплеменное підрозділ.
  • Узен - див. озен.
  • Узун - тюрк.- довгий.
  • Улу - тюрк. - великий, величезний; великий.
  • Улук - тюрк. - жолоб; водозлив.
  • Урум - так кримські татари наз. тюркомовних греків Криму; порівн. рум.
  • Уч - тюрк. - три.
  • Учансув, учансу - тюрк. - водоспад.
  • Хабурга - див. кабурга.
  • Хаджі, аджи - тюрк. - людина, що зробила паломництво в Мекку, хадж.
  • Хапу - див. капу.
  • Хара - див. кара.
  • Харт - див. карт.
  • Хатмер - див. катмер.
  • Хач - тюрк. - хрест.
  • Ганьблячи - див. кая.
  • Хоба - див. коба.
  • Хосар - кртат диал. карстові колодязь, лійка, осідань.
  • Огуді - див. лантусі.
  • Хуш - див. куш.
  • Хую - див. кую.
  • Хыз - див. кыз.
  • Хыр - див. кыр.
  • Чаир, чайыр - тюрк. - гірський луг; косовиця; косовиця з окремими фруктовими деревами; неполивний сад.
  • Чай - тюрк. - ріка.
  • Чайыр - див. чаир.
  • Чатал - тюрк. - рогулька; розгалуження.
  • Чель - див.чол.
  • Чешме, чесме, чишме, кешме (чешмеси, кешмеси - і т.д.) тюрк.- каптированный джерело, звичайно з виходом води із труби в кам'яній стіні; нижче басейн або корито. В російськомовного населення Кры-ма наз. фонтан.
  • Чобан - тюрк.- пастух.
  • Чокрак - (чокрагы) тюрк. - джерело, джерело (некаптированный).
  • Чокур - див. чукур.
  • Чол, чель - тюрк. - поле; степ; занедбані землі.
  • Чукур, чокур - тюрк. - яма, рів, вибоїна, поглиблення, западина; у деяких народів у значенні “гора”.
  • Чюрюк, чурук, чурюк - тюрк. - гнилий; погано пахне.
  • Шаган кая, шаан кая, шан кая - тюрк. - соколина скеля; у топонімії: стрімчасті скелі, доступні нібито тільки соколам; порівн.
  • Шайтан - тюрк. - чорт, диявол; чортовий, диявольський.
  • Шан кая - див. шаган кая.
  • Эгер, эгерек - тюрк. сідло; у топонімії: сідловина.
  • Эки - тюрк. - два.
  • Эклизи, кильсе, кельсе, келесе - тюрк. із греч. эклизиа - церква.
  • Ель - (елі - у присвійній формі) тюрк.- народ, населення, жителі; спільність; плем'я; країна, місцевість.
  • Эски - тюрк.-старий, древній, стародавній.
  • Эчки, - кечи тюрк.- коза.
  • Юкары, юхары - тюрк.- верхній; у топонімії: про нп, розташованих вище однойменних у цій долині.
  • Юксек - тюрк. - високий.
  • Юрт - тюрк. - родове або особисте, іноді ханське землеволодіння; місце родового кочовища; родова група; країна, край; батьківщина, рідне вогнище.
  • Юхары - див. юкары.
  • Яйла, джайлав - тюрк. - літнє гірське пасовище, летовка.
  • Як - тюрк. - сторона.
  • Ялпак - тюрк.- плоский.
  • Ялчын - тюрк. - крутий, стрімкий.
  • Яли - тюрк. - беріг.
  • Ялын - тюрк. - грива.
  • Яман - тюрк. - поганий; злий.
  • Яни, янгы, ени, джан - тюрк. - новий.
  • Янык - тюрк. - горілий.
  • Яр, джар - тюрк. - обрив
 

 
 
© 2010 Энциклопедия Криминалиста